Круглий стіл «Образ суспільних та освітніх інновацій як складова позитивного іміджу України»

Наприкінці травня поточного року в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України відбувся круглий стіл, на якому обговорювалися проблеми і можливості формування позитивного образу суспільних та освітніх інновацій у контексті творення позитивного іміджу України. У роботі круглого столу взяли участь співробітники лабораторії соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ, відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки і прогнозування НАНУ, Центру соціальних досліджень «Софія», департаменту інновацій та трансферу технологій МОНУ, Запорізького державного університету, Чернігівського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, відомі  політологи Василь Стоякін і Антон Фінько та інші.

У центрі обговорення учасників круглого столу – психологів, соціологів, політологів – були питання: як громадяни України сприймають суспільні та освітні інновації? У чому полягають причини неоднозначного сприймання громадською думкою впроваджуваних суспільних реформ? Що необхідно зробити, щоб запроваджувані суспільні та освітні інновації сприяли формуванню позитивного іміджу України?

Учасники дискусії акцентували увагу на тому, що Україна проголосила курс на інноваційний розвиток. Однак у зв’язку із цим у країні склалася  досить неоднозначна ситуація. Станом на сьогоднішній день українське населення має переважно розмиті й суперечливі уявлення про те, що таке інновації, а динаміка ставлення до них така: спочатку це ставлення переважно позитивне, а згодом оптимізм змінюється на розчарування. У цьому, як зазначали учасники круглого столу, ситуація в Україні досить схожа на ситуацію в Росії.

У процесі обговорення ставлення українців до широкого кола реформ було показано, як змінювалося з часом ставлення населення до пенсійної реформи, реформи Податкового кодексу та ін. Цим питанням присвятили свої виступи В. Стоякін, А. Фінько, О. Левцун, Р. Левін, В. Місютіна, Ю. Романюк. У виступах було приділено увагу причинам, які перешкоджають позитивному сприйманню реформ. Як наголошувалося, цими причинами є: невизначеність уявлень про суспільство, яке сьогодні розбудовується в Україні; відсутність в ініціаторів та координаторів інновацій політичної волі і чіткого плану реформ; відсутність довіри до авторів реформ з боку широкої громадськості, несприйняття їх громадянами як політичної еліти; ігнорування громадської думки щодо впроваджуваних інновацій; несформованість традиції громадських обговорень реформ. Зазначено також, що значну роль серед цих причин відіграють особистісні і культурологічні чинники.

Чимало уваги було приділено інноваціям у сфері освіти: запровадженню 12-річного терміну навчання, 12-бальної системи оцінювання, зовнішнього незалежного тестування, профілізації; змінам, пов’язаним із комп’ютеризацією навчального процесу та запровадженням Болонської системи. Зокрема, О. Петрунько запропонувала ряд основних смислових вимірів, на яких ґрунтується позитивний образ освітніх інновацій у свідомості їхніх адресатів – актуальність, забезпечення ресурсами, безпечність, особиста причетність, зрозумілість, гуманістичне спрямування та «неавторитарність». Особливості сприймання студентами і викладачами Болонської системи детально проаналізувала у своєму виступі С. Іванченко. Г. Сергійчук ознайомив присутніх з основними результатами моніторингових досліджень щодо інновацій в освітній сфері, які протягом кількох років проводить Інститут соціальної та політичної психології НАПНУ.

Учасники засідання не обійшли увагою і питання технологій формування образу впроваджуваних інновацій. З доповідями із цих питань виступили С. Іванченко, А. Лісневська, О. Петрунько, О. Плющ.

Резюмуючи виступи учасників, головуючий на круглому столі П. Фролов наголосив на необхідності застосування в процесі формування позитивного образу суспільних і освітніх інновацій не тільки найбільш уживаних нині технологій інформування, а й інших – технологій збагачення громадської думки, технологій конструювання соціальних мереж, технологій активного соціального втручання (активації ініціативи «знизу», надання повноважень тощо).